ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ

Головна - Про ДЦП

Про ДЦП.

Дитячий церебральний параліч (ДЦП) - захворювання ЦНС, характеризується патологічною руховою активністю і аномальними постуральними порушеннями. Захворювання розвивається при ураженні ЦНС у перинатальному періоді або внаслідок аномалії розвитку головного мозку. Нередуцировані рефлекси (симетричний і асиметричний шийно-тонічний, лабіринтовий) приводять до аномального розподілу м'язового тонусу. Також захворювання проявляється розвитком спастичності м'язів, порушенням координації рухів, затримкою психо-мовного і моторного розвитку, ортопедичними порушеннями, що вимагає медикаментозного лікування, хірургічної корекції та ортезування. ДЦП займає перше місце в структурі дитячої неврологічної інвалідності.

За даними зарубіжних авторів, поширеність ДЦП у педіатричній популяції в світі коливається в діапазоні від 2 до 5 випадків на 1000 (в середньому, 2,5 на 1000 пологів). У групі недоношених дітей частота ДЦП складає 1%, при цьому у новонароджених з масою тіла менше 1500 грам поширеність ДЦП збільшується до 5-15%, а при масі тіла менш 1000 грам - досягає 25-50%.

Історія відкриття ДЦП.

Знаменитим англійським хірургом Уільямом Літтл в 1860 році були видані перші результати досліджень дітей з подібними порушеннями, а саме розвитку паралічу кінцівок внаслідок перенесення родової травми. По мірі розвитку стан дітей не ставав гірше або краще, а проблеми як і раніше були пов'язані з ходьбою, повзанням і хапальним рефлексом. Тривалий час подібні явища називали «хвороба Літтла», в наш час вони отримали назву «спастична диплегія». Хірург висловив припущення, що таке порушення було викликано низьким припливом кисню до дитини під час пологів. Ще в 1897 році відомий психіатр Зигмунд Фрейд помітив, що у дітей, які страждають на церебральний параліч, часто затримувався психічний розвиток, а також відбувалися напади епілептичного типу і порушувалося візуальне сприйняття. Він припустив, що причиною глибокого ураження мозку може бути не сам процес народження дитини, а ще більш рання стадія розвитку плоду в материнській утробі.

Причини і наслідки ДЦП.

У більшості випадків, причиною церебрального паралічу є порушення мозкового розвитку. Основна причина - це недостатнє постачання мозку киснем. Нестача кисню може виникнути з причини раннього відділення плаценти від матки, невірного розташування плоду, довгих або стрімких пологів і при неправильній циркуляції в пуповині. Ризик підвищується і в результаті передчасних пологів, низької ваги новонародженого, несумісності резус факторів матері і дитини, а також в разі зараження матері на ранній стадії вагітності яким-небудь вірусним захворюванням, зокрема коревою краснухою.

Як і всяке серйозне захворювання, ДЦП можуть викликати певні причини. При появі підозр на ДЦП в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливі причини захворювання. Їх всього шість і діагностувати кожну з них можна в абсолютно будь-якій лікарні, повноцінне двотижневе обстеження зможе відповісти на всі питання.

Першою причиною можуть бути спадкові генетичні чинники. Всі генетичні порушення, які можуть бути у батьків, можуть виявитися у вигляді ДЦП у дитини.

Друга можлива причина - це порушення кровопостачання (ішемія) або гіпоксія мозку плода (недолік кисню). Обидві ці причини можуть бути результатом різноманітних судинних порушень і крововиливів під час вагітності або навіть при пологах.

Третя причина - це мікробний фактор. ДЦП може з'явитися як ускладнення, якщо дитина в перші дні свого життя перенесла такі захворювання як енцефаліт, менінгіт або арахноїдит, що характеризуються високою температурою, поганими аналізами крові і спинномозкової рідини.

Четверта причина - шкідливий вплив токсичних або отруйних речовин, якихось отруйних препаратів на ще несформований організм майбутньої людини. Причиною даного впливу може бути прийом жінкою під час вагітності різних сильнодіючих лікарських засобів, робота в період виношування плоду на виробництві зі шкідливими умовами праці, в тісному контакті з хімічними або отруйними речовинами.

П'ята причина - фізичний фактор, який може бути наслідком впливу на плід випромінювання високочастотних електромагнітних полів. Також причиною може бути вплив рентгенівського або радіаційного випромінювання, інших несприятливих чинників.

 Шоста причина - механічний фактор, тобто родова або передпологова травма, а також травма, отримана незабаром після пологів.